Легенда про Дніпро та Десну
Жив у
стародавні часи могутній богатир Лиман, і було в нього двоє дітей — дочка Десна
та син Дніпро. Десна була старшою, а Дніпро молодшим. От
виросли діти, настав час Лиману передавати їм свої володіння. Каже батько:
— Діти мої любі, приходьте завтра до мене за
благословенням. Хто першим прийде, тому й спадок мій залишу.
Полягали
Десна та Дніпро спати. Та не спиться Дніпрові, сон не йде до нього. Хоче син
першим батькове благословення взяти. І ранком, як тільки зоря зійшла, Дніпро
прийшов до Лимана.
— Благословіть,
тату!
— Добре, сину,— каже Лиман,— Та чому ж не прийшла Десна,
адже вона старша за тебе і більше прав має на мій спадок?
— Вона ще спить,
батьку,— відповів Дніпро.
Благословив
Лиман сина, і той пішов батьківську землю міряти, господарювати на ній.
Проспала
Десна вранішню зорю. Прокинулась — а молодшого брата вже немає. Прибігла до
батька:
— Благословіть,
тату!
Лиман
благословив дочку, а потім каже:
— Дніпро першим від мене благословення взяв, але якщо
випередиш його і першою землю мою зміряєш — пануватимеш на ній по праву.
Побігла
Десна за братом, а попереду себе сокола пустила, щоб він дорогу їй показував.
Але як не намагалась, усе одно випередити Дніпра не змогла. Раптом побачила
Десна братів слід: «Якщо не випереджу його, то разом із ним отримаю батьківську
спадщину».
Ступила
Десна у слід Дніпра — і вмить обидва стали ріками, потекли разом. Це батько
вирішив примирити дітей своїх.
Проте Дніпро
з тих пір усе одно вважається головною річкою Вкраїни. Як розрізнити, де вода
сестри, а де брата? Просто — в Десні вода світліша, а в Дніпрі темнувата.